АМБРОЗІЯ: ПЛЮСИ ТА МІНУСИ

Амброзія – один з найбільш відомих карантинних бур’янів, саме ця рослина стає причиною виникнення алергічної реакції у більшості людей

Питаннями знищення амброзії займаються на найвищому рівні, у багатьох містах і селах адміністрація населеного пункту щорічно виносить постанови про знищення цієї рослини, проводяться певні заходи по її знищенню, але території ураження щоразу збільшуються.

Працівники сільського господарства кажуть «де амброзія – там біда», адже коріння амброзії проникає всередину ґрунту на глибину до 4 метрів, насіння, що потрапило в землю, зберігає свою схожість впродовж 40 років, при цьому один кущ  амброзії може дати до 30-40 тис. насінин, а окремі екземпляри до 80-200 тисяч. Розповсюдженню бур’яну сприяють: вітер, транспорт (колеса автомашин, тракторів і інших транспортних засобів), взуття людей, до якого насіння прилипає разом із ґрунтом.

По зовнішньому вигляду нагадує полин звичайний. Стебло прямостояче, розгалужене, опушене короткими волосками. При густому травостої, на сухих схилах і бідних ґрунтах рослини ледь досягають 10-15 см; на родючих ґрунтах за достатнього зволоження і рідкого травостою окремі рослини досягають 2-2,5 м висоти. Часто зустрічається на узбіччях залізниць, шосейних і ґрунтових доріг, по берегах річок і ставків.

Сходи амброзії з’являються наприкінці березня – в травні, цвіте з середини липня до жовтня, плодоносить у вересні – листопаді. Виростаючи, бур’ян «витягує» із землі все корисне, в тому числі і дорогоцінну вологу, через що  поблизу амброзії страждає багато інших рослин, вона їх просто витісняє, швидко гинуть сільськогосподарські культури, не розвиваються і засихають.  Амброзія полинолиста засмічує всі польові культури, особливо просапні та зернові, а також городи, сади, луки, пасовища. Тварини амброзію не їдять.

Отже, шкодочинність в районах масового поширення амброзії винятково велика. Вона складається зі зниження врожайності сільськогосподарських культур, засмічення їх врожаю, погіршення якості кормів, зниження продуктивності пасовищ і негативного впливу на здоров’я людей.

Спеціалісти стверджують, що, окрім шкоди, амброзія має і потужні цілющі властивості. Вона широко використовується в народній медицині та гомеопатії, адже ця рослина містить безліч корисних речовин: багата ефірними маслами, мінеральними солями, вітамінами та іншими речовинами, такими як камфора, цинерол, сесквітерпеноїди. В терапевтичних цілях використовуються всі частини рослини: стебла, листя, коріння, насіння, квітки, пилок. На основі рослинної сировини готують спиртові та безспиртові настоянки амброзії, масляні екстракти, віджимають сік. Препарати застосовують як усередину, так і зовнішньо.

Спектр лікарської дії досить широкий. Амброзія використовується як протипаразитарний засіб при гельмінтозах та проти інших паразитів, що заселяють травний тракт. Також має виражені протизапальні властивості, володіє жарознижуючим ефектом, використовується при лікуванні дизентерії, діареї.

В результаті проведених досліджень було виявлено, що певні речовини, які входять до складу амброзії (дигидропартенолид і псилостахиин) є інгібіторами росту ракових клітин. Тому амброзію стали застосовувати для боротьби зі злоякісними пухлинами ротоносоглотки.

Розім’яті листя амброзії використовують зовнішньо у вигляді компресів при ударах, ранах, пухлинах, порізах, при радикуліті і остеохондрозі.

Гомеопати використовують амброзію як основу для ліків проти алергії.

Ефірне масло амброзії володіє яскраво вираженим ароматом, власне від сильного запаху, який виділяє рослина, і пішла назва, в основі якої лежить грецьке слово «амброс», що означає «запашна мазь», якою натиралися боги. Однак вдихання аромату амброзії може викликати головний біль.

Незважаючи на наявність позитивних якостей і властивостей, амброзія вважається екологічно небезпечним бур’яном.

Особлива шкода амброзії в її пилку, потрапляючи на слизову оболонку дихальних шляхів, він викликає сильне роздратування і алергію – сінну лихоманку, аж до астматичних нападів. Тому використовувати амброзію самостійно для лікування не слід. Створити препарати на основі амброзії можуть тільки досвідчені фітотерапевти або гомеопати, які використовують найменші дози рослинної сировини.

Для людей, які страждають від алергії, амброзія, а точніше – її пилок – справжнє нещастя. Він спричиняє так звані набуті алергії – сплеск алергічних ринітів, дерматитів, кропивниці, а також напади бронхіальної астми. Серпень – вересень – пора цвітіння амброзії і дуже тяжкий час для алергіків. Цим людям дошкуляють неприємні симптоми: набрякає слизова оболонка носоглотки, з’являються рясні виділення із носа, сльозотеча, свербіж і печіння у ділянці повік, носа і піднебіння, кон’юнктивіт, головний біль. Усе це супроводжується багаторазовим виснажливим чханням. Захворювання називають поліноз, сінний або алергічний риніт. Алергічний риніт вважається найпоширенішою алергічною недугою. Під його вплив підпадає від 5% до 20% людей, найчастіше в віці 10-20 років.

Загострення захворювання саме у цей час має сезонний характер і може тривати аж до кінця жовтня. В зоні цвітіння амброзії за день людина вдихає близько 5000 – 6000 мікроскопічних пилинок. А людям із підвищеною чутливістю до пилку потрібно всього лише 50 пилинок для виникнення полінозу.

Щоб запобігти появі пилку, на невеликих площах та присадибних ділянках амброзію потрібно прополювати і скошувати до настання цвітіння. Правда, після скошування вона інтенсивно відростає, при цьому може утворюватися від 7 до 15 нових стеблин в залежності від висоти зрізування, тому процедуру проводять не менше 3-4 разів за літо. А на великих площах застосовують гербіциди.

Щоб запобігти контакту з пилком, необхідно виконувати наступні рекомендації:

не відкривайте вікна в квартирі або офісі. Провітрюйте приміщення після дощу і тоді, коли немає вітру. На відкрите вікно або двері можна повісити добре змочене простирадло або марлю в декілька шарів;

не проводьте багато часу поза будівлею. Найбільша концентрація пилку в повітрі спостерігається зранку і в сухі жаркі дні, тому в цей період особливо не рекомендується виходити на вулицю;

приймайте душ не менше двох раз  на добу, обов’язково мийте волосся після перебування на вулиці;

якщо є можливість, візьміть відпустку на період максимального вмісту пилку в повітрі і виїжджайте в місця, де менше знаходиться пилку, в другу кліматичну зону, на море, морський берег або в гори, де концентрація пилку нижча. Плануючи відпустку, треба обов’язково знати час цвітіння алергічних рослин в районі, де ви будете відпочивати;

у період загострення хвороби необхідно щоденно і неодноразово проводити туалет носової порожнини, промивати очі фізіологічним розчином хлориду натрію (1/3  чайної ложки повареної солі на 1 стакан теплої  кип’яченої води);

носіть сонцезахисні окуляри;
щоденно проводьте вологе прибирання в квартирі.

Пам’ятайте! Самостійне лікування проявів алергії може призвести лише до тимчасового полегшення. Не ризикуйте своїм здоров’ям та здоров’ям своїх близьких, у разі виникнення навіть незначних проявів алергії звертайтесь по фахову допомогу до алерголога.