ПРОВЕДЕНО ЗАХОДИ, ПРИСВЯЧЕНІ 75-РІЧЧЮ НАРОДНОГО ХУДОЖНИКА М.А.ТРОЦЕНКА
24 грудня 2013 в Роменській районній бібліотеці відбувся мистецький колаж «Його доля – мистецтво», присвячений 75-річчю народного художника Миколи Андрійовича Троценка
Микола Андрійович родом з Перекопівки, усе своє життя присвятив мистецтву і вихованню своїх наставників, які успадкували його хист і талант і розлетілися життєвими стежками по світах. До мистецтва залучила його мати Явдоха Петрівна, яка вишивала дивовижні рушники. «Мамині рушники навхрест пов’язали мою долю», - згадує художник. Фахову освіту Микола Андрійович здобув у Московському народному інституті мистецтв, отримав посвідчення вчителя образотворчого мистецтва та креслення. Захоплюється класичною та народною музикою, поезією. Має бібліотеку, фонотеку. Побудував власну картинну галерею, до якої часто навідуються місцеві жителі, учні шкіл, гості села.
На свято зібралися прихильники творчості і друзі М.А.Троценка. Директор районної бібліотеки Н.Е.Рибачок від відділу культури районної державної адміністрації привітала ювіляра. Вітальні слова прозвучали з вуст депутата районної ради Н.Й.Карпенко, заслуженого вчителя України Т.А.Марченко, краєзнавця-дослідника Григорія Стрельченка, від вдячних вихованців - студійці - Світлана Рогова, художників Роменщини - Надія Полуян-Внукова. Свої віршовані вітання-посвяти подарували Андрій Кубах, Людмила Грицай, Михайло Полуян, Віктор Клейніх, Ніна Коряченко, Олександр Бариш-Тищенко.
Тематика картин Миколи Андрійовича різноманітна, але найбільше присвячена мальовничим краєвидам рідного села Перекопівка та його працьовитим людям.
Звучали музичні інструментальні твори у виконанні учасників художньої самодіяльності Пустовійтівського будинку культури Анатолія Рішняка, Анатолія Бика. Вітали ювіляра піснями вчителі Пустовійтівської ЗОШ Ольга Щербань, Ніна Борженкова, так як учні Пустовійтівської ЗОШ часті гості у галереї М.А.Троценка.
Тож будемо чекати на нові картини народного художника - краянина, адже він завжди у творчому пошуку, постійно втілює в життя свої задуми і впевнено крокує по життю.



